Магнітні властивості феромагнітних матеріалів. Щоб експериментально досліджувати магнітні властивості феромагнітного матеріалу, необхідно всі виміри робити на зразку, у якому магнітне поле однорідне. Таким зразком може бути тороид, довжина магнітних ліній у якому багато більше його поперечних розмірів (тонкостінний тороид) і на який рівномірно навита обмотка із числом витків w.

При розрахунку напруженості й індукції магнітного поля в тонкостінному тороиде можна вважати, що всі магнітні лінії мають однакову довжину, рівну довжині середньої лінії. Кожному значенню напруженості Н магнітного поля в тонкостінному тороиде відповідає певна намагніченість феромагнітного матеріалу, а отже, і відповідне значення магнітної індукції В.

Якщо початковий магнітний стан матеріалу тонкостінного тороида характеризується значеннями, то при плавному наростанні струму одержимо нелінійну залежність В{Н), називану кривій первісного намагнічування. Починаючи з деяких значень напруженості Н магнітного поля індукція В у тонкостінному феромагнітному тороиде практично перестає збільшуватися й залишається рівної. Ця область залежності В(Н) називається областю технічного насичення. Якщо, досягши насичення, почати плавно зменшувати постійний струм в обмотці, тобто зменшувати напруженість поля, то індукція також почне зменшуватися.

Однак залежність В(Н) уже не збігається із кривої первісного намагнічування. Змінивши напрямок струму в обмотці й збільшивши його значення, одержимо нову ділянку залежності В{Н). При значних негативних значеннях напруженості магнітного поля знову наступить технічне насичення феромагнітного матеріалу.

Якщо продовжити експеримент: спочатку зменшувати струм зворотного напрямку, потім збільшувати струм прямого напрямку до насичення й т.д., то після декількох циклів перемагнічування для залежності В (Н) одержимо симетричну криву суцільна лінія. Цей замкнутий цикл В(Н) називається граничною статичною петлею гістерезису (або граничним статичним циклом гістерезису) феромагнітного матеріалу.